В Україні з’явився офіційний переклад нових рекомендацій Ради Європи щодо цифрового насильства проти жінок
Це найновіший міжнародний стандарт Ради Європи, ухвалений 4 березня 2026 року, який комплексно визначає підходи до запобігання, реагування та притягнення до відповідальності за technology-facilitated violence against women and girls (TFGBV) — насильство проти жінок і дівчат, що вчиняється, посилюється або здійснюється за допомогою цифрових технологій.
Чому ці рекомендації важливі
Рекомендація CM/Rec(2026)2 є першим настільки комплексним документом Ради Європи, присвяченим саме відповідальності за технологічно зумовлене насильство проти жінок і дівчат. Вона має особливе значення для України в умовах стрімкого зростання цифрових загроз, зокрема щодо жінок у публічній сфері, журналісток, правозахисниць та активісток.
Серед ключових аспектів документа:
визнання TFGBV як форми гендерно зумовленого насильства, що є частиною ширшого континууму (ширшого спектру) насильства проти жінок;
рекомендації державам щодо оновлення законодавства та забезпечення ефективного правосуддя у справах про цифрове насильство;
вимоги до технологічних компаній і платформ щодо прозорості, модерації, безпечного дизайну продуктів і оцінки ризиків;
заклик до медіа та державних інституцій впроваджувати політики запобігання, підтримки постраждалих та відповідального реагування;
визнання ризиків, пов’язаних із розвитком штучного інтелекту, алгоритмічним посиленням мізогінного контенту та новими цифровими формами зловживань.
"Ми закликаємо українські медіа, правозахисні організації, державні інституції, правоохоронні органи та технологічні компанії використовувати ці рекомендації у своїй роботі."
«Ці рекомендації чітко фіксують: цифрове насильство проти жінок — це не просто проблема соцмереж чи платформ, а зона прямої відповідальності держави. Рада Європи фактично закликає уряди адаптувати законодавство, посилювати спроможність правоохоронців і створювати реальні механізми захисту постраждалих. Для України це важливий орієнтир, як розбудовувати сучасну систему реагування на цифрові загрози — особливо в умовах війни, коли онлайн-атаки дедалі частіше використовуються як інструмент залякування, цензурування та витіснення жінок із публічного простору»», — зазначає Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа».
